[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Творчество » Литература и поэзия » Стихи Лины Костенко.
Стихи Лины Костенко.
ЛансиДата: Понедельник, 08.02.2010, 15:58 | Сообщение # 1
единорог
Группа: завсегдатай
Сообщений: 397
Репутация: 9
Статус: Offline
Эта потрясающая женщина-наш современник.Ее стихи наполнены удивительной силой,
кажется,что их писал мужчина,а иногда,наоборот,чувствуется гибкость и звучность женской речи.

Ліна КОСТЕНКО

* * *

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.

Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.

І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.

А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни
.


Non nobis ,Domini, non nobis, sed nomini tuo da glorium!
 
ЛансиДата: Вторник, 09.02.2010, 11:50 | Сообщение # 2
единорог
Группа: завсегдатай
Сообщений: 397
Репутация: 9
Статус: Offline
* * *

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –

на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.

То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік


Non nobis ,Domini, non nobis, sed nomini tuo da glorium!
 
ЛансиДата: Вторник, 09.02.2010, 19:44 | Сообщение # 3
единорог
Группа: завсегдатай
Сообщений: 397
Репутация: 9
Статус: Offline
Пекучий день... лісів солодка млява...
смага стежок... сонливиці левад...
Іде гроза дзвінка і кучерява
садам замлілі руки цілувать.

Краплини перші вдарили об шибку.
Кардіограма блиснула крива.
Вітри з розгону поламали скрипку,
гуде у сосен буйна голова.

Тремтіння віт, і жах, і насолода,
шаленство злив у білому вогні!
Ну, от і все. Одплачеться природа.
Їй стане легше, певно. Як мені
.


Non nobis ,Domini, non nobis, sed nomini tuo da glorium!
 
Форум » Творчество » Литература и поэзия » Стихи Лины Костенко.
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск: